Роль фінансової грамотності у забезпеченні добробуту населення

Європейський вибір України зумовлює зміни в політичному та економічному житті країни. Водночас має відбутися і соціокультурна трансформація – зміна мислення та поведінки населення України.

Обов’язковою складовою цієї трансформації є фінансова грамотність – те, як ми ставимося до грошей, управляємо фінансами і плануємо майбутній добробут.

Сьогодні у світі спрямовується багато зусиль на підвищення фінансової грамотності населення. Поглибленню фінансових знань, умінь і навичок населення з ефективного управління особистими фінансами приділяють увагу як у країнах, що розвиваються, так і в країнах із розвиненою ринковою економікою. 

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) проводить на регулярній основі дослідження рівня фінансової грамотності дорослого населення та молоді у понад 20 країнах світу, а також створила Міжнародну мережу фінансової освіти (OECD INFE)  для комунікації, обміну досвідом між представниками різних країн щодо підвищення фінансової обізнаності на засадах системності. Національний банк України є членом OECD INFE.

Фінансова грамотність – одна з ключових компетентностей, що необхідна кожній людині для успішної життєдіяльності.

Сукупність знань, вмінь і навичок з управління особистими фінансами – основа фінансової грамотності людини, її фінансові компетентності. Вони набуваються у процесі виховання, навчання, спілкування з рідними, друзями, експертами, через досвід розв'язання фінансових питань, а також під час користування фінансовими послугами.

Проявом фінансової грамотності населення є культура фінансової поведінки, яка стосується різноманітних напрямів управління особистими фінансами. На її формування впливають доступність фінансових знань, традиції, норми суспільної етики і моралі щодо вирішення фінансових питань. Ставлення до вирішення фінансових питань, очікування, фінансові звички, щоденні фінансові рішення, дії та моделі поводження з грошима є свідченням рівня фінансової культури населення.

Населення з вищим рівнем фінансової грамотності краще розуміє особливості функціонування економіки та фінансового сектору країни, а тому спроможне всебічно аналізувати ситуацію перед ухваленням фінансових рішень. Якість фінансових рішень впливає на рівень добробуту людей, добробут їхніх родин та перспективи подальшого особистого розвитку. 

Фінансова грамотність – запорука фінансової стійкості та фінансового добробуту населення.

Фінансово грамотне населення спроможне ефективно використовувати наявні фінансові ресурси, демонструє навички раціонального споживання, заощадження та інвестування, піклується про захист майна. Фінансово грамотні люди контролюють особисті і родинні фінанси, вчасно ідентифікують шахрайства, ефективно управляють боргами й ризиками, мають достатньо заощаджень, щоб покрити витрати в разі втрати основного джерела доходу або за інших непередбачуваних подій, завчасно піклуються про гідні умови життя, фінансовий добробут у поважному віці.

Населення може зіштовхуватися з різними життєвими ситуаціями, що потребують розв'язання фінансових питань: досягнення фінансової самостійності (фінансової незалежності, наприклад, дітей від батьків), одруження, народження дітей, навчання, переїзд, звільнення, втрата бізнесу, хвороба, пенсія тощо. За негативного сценарію розвитку подій важливо забезпечити фінансову стійкість – особисту та своєї родини.

Фінансова стійкість – здатність окремих людей чи домогосподарств чинити опір, справлятися та відновлюватися від шоків з негативними фінансовими наслідками.

Фінансові труднощі (зокрема шоки) – потенційне джерело виникнення тривоги і стресу в населення, накопичення якого може негативно вплинути на здоров’я, працездатність та якість життя. Тому поглиблення фінансових знань, умінь і навичок населення сприятиме зниженню тривоги, стресу, зміцненню фінансової стійкості, продуктивності та посиленню впевненості в майбутньому.

Фінансово стійкі домогосподарства створюють нові можливості – інвестують, розвивають бізнес, створюють робочі місця. Їхніми здобутками користуються інші члени громади. Споживання, заощадження, інвестиції стійкого до фінансових/економічних потрясінь населення сприяє стабільному економічному зростанню країни.

Фінансова грамотність – шлях до зростання фінансової інклюзії населення та появи нових можливостей.

Покращення фінансової грамотності населення країни сприяє:

  • зростанню користування фінансовими послугами. Фінансово обізнане населення розуміється на видах фінансових установ, знає, які види фінансових послуг доречні за різних життєвих обставин.
  • збільшенню дистанційного споживання фінансових послуг (без відвідування відділень банків та небанківських фінансових установ). Таке користування фінансовими послугами, особливо цифровими, дозволяє підвищити ефективність управління особистими фінансами. 
  • поінформованості споживачів про свої права, способи їхнього захисту; здатності відрізнити шахрайські чи маніпулятивні фінансові продукти. Фінансово грамотне населення добре усвідомлює коло обов’язків, що набуваються при укладанні договорів з фінансовими установами. 
  • зростанню фінансової інклюзії через промотування користування фінансовими послугами самими споживачами. Обізнані споживачі – найкращі амбасадори фінансових продуктів для інших потенційних споживачів.

Враховуючи вищезазначені чинники, вища фінансова грамотність населення дає змогу зробити стійкішим фінансовий сектор країни.

Розвиток фінансової грамотності – одна із функцій Національного банку України

Підвищення рівня фінансової грамотності українців – одне із завдань Національного банку України.

У вересні 2019 року в Законі України "Про Національний банк України" з'явилася нова функція: «організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення».

Ми розглядаємо фінансову грамотність насамперед як розбудову фінансової культури людей, яка стане запорукою їхньої фінансової стійкості та добробуту. 

Щоб громадяни могли користуватися фінансовими послугами та ухвалювати відповідальні фінансові рішення, вони повинні мати достатній рівень фінансових знань. Попри підвищення рівня фінансової грамотності в нашій країні упродовж останніх років, Україна відстає за цим показником від провідних країн світу. 

Тому Національний банк разом із низкою міністерств та відомств працює над розробкою Національної стратегії розвитку фінансової грамотності, яка дасть змогу об’єднати навколо її реалізації усіх стейкхолдерів. 

Щорічно Національний банк разом із партнерами організовує просвітницькі заходи, серед яких – участь в міжнародній кампанії “Всесвітній тиждень грошей”, проведення Тижня фінансової грамотності у межах святкування Всесвітнього дня заощаджень, екскурсії та освітні заходи на базі Музею грошей Національного банку. 

Для освітянської спільноти ми розробляємо навчальні матеріали, щоб забезпечити молодь якісною та доступною базовою фінансовою освітою. 

Об’єднавши зусилля усіх учасників фінансового ринку, Національний банк проводить інформаційні кампанії про права та обов’язки українців під час користування фінансовими послугами, про готівкові та безготівкові розрахунки, управління особистими фінансами, платіжну безпеку та захист грошей.

Стратегія фінансової грамотності

Стратегія фінансової грамотності – це документ, що визначає єдиний стратегічний підхід до поступового підвищення рівня фінансової грамотності населення через уточнення цілей, яких необхідно досягнути, основних напрямків, завдань, заходів, а також установ та ресурсів, залучених до їхньої реалізації.

За даними Світового банку, понад 100 країн світу займаються розвитком фінансової грамотності на засадах системного підходу. Серед країн, які приєдналися до Міжнародної мережі фінансової освіти ОЕСР, понад 40 країн упроваджують першу стратегію фінансової грамотності, понад 20 – розробили та реалізують наступні видання.

У багатьох країнах формування спеціальної політики та ухвалення національної стратегії або програми розвитку фінансової грамотності стало результатом усвідомлення на найвищому рівні необхідності поглиблення фінансових знань і навичок населення щодо управління особистими фінансами. Серед чинників, що мотивують державні органи до розроблення державної політики з підвищення фінансової грамотності: турбулентність економічного середовища, невизначеність, кризи, соціальна нерівність, ускладнення фінансових послуг, їхня діджиталізація, зростання кількості випадків та обсягу збитків від шахрайства у фінансовій сфері.


Хто розроблює стратегію фінансової грамотності в Україні?

Національний банк України сьогодні розроблює Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2025 року.

Разом із НБУ над документом працюють:

  • Міністерство освіти і науки України,
  • Міністерство молоді та спорту України,  
  • Міністерство соціальної політики України,
  • Міністерство економіки України,
  • Міністерство інфраструктури України,
  • Міністерство цифрової трансформації України,
  • Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку,
  • Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
  • ДУ "Офіс з розвитку підприємництва та експорту",
  • представники фінансового ринку,
  • представники академічної спільноти,
  • представники органів місцевого самоврядування.

 

Дослідження рівня фінансової грамотності українців 

За останні три роки індекс фінансової грамотності українців зріс до 12,3 бала проти 11,6 бала у 2018 році. 

Такі результати отримав Проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору" у співпраці з Національним банком України під час дослідження "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році". Це вже друге дослідження рівня фінансової обізнаності українців, проведеного за методологією Міжнародної мережі фінансової освіти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Якщо порівняти з іншими країнами, за показником індексу фінансової грамотності Україна перебуває на одному рівні з Болгарією та Хорватією, залишивши позаду Грузію (12,1 бала), Румунію (11,2 бала) та навіть Італію (11,1 бала).

Поліпшилися усі компоненти індексу: фінансові знання, фінансова поведінка та ставлення до фінансових питань. Водночас потенціал до зростання залишається значним. Цьогорічний показник – це лише 58% від максимального значення в межах дослідження, який сягає 21 бал, та є меншим від мінімального цільового рівня, рекомендованого ОЕСР (14 балів).

Найвищий рівень фінансової грамотності зафіксовано в українців віком 25–34 роки (12,7 бала) та 30–59 років (12,6 бала). Найменш фінансово обізнаною є молодь віком 18-19 років (10,1 бала) та люди, старші 60 років (11,6 бала). 

В Україні загальний індекс фінансової грамотності не показав відмінності за статтю – українські чоловіки та жінки однаково обізнані в фінансових питаннях (12,3 та 12,2 бала відповідно).

Однак існує безпосередня залежність між рівнем фінансової грамотності та наявністю освіти: чим вищий рівень освіти, тим вищий бал фінансової грамотності. Загальний бал українців із середньою спеціальною освітою (технікум) становить 11,9 бала, із вищою освітою – 13,3 бала.

Окремо варто зауважити, що збільшився розрив у рівні фінансової грамотності між жителями сіл та міст. Якщо у 2018 році індекс фінансової грамотності перебував приблизно на одному рівні, то нині у респондентів із міста індекс становить 12,6 бала, а з села – 11,8 бала.

Результати нещодавно проведеного дослідження в Україні, як і дані ОЕСР у розрізі інших країн, підтверджують, що пришвидшити зростання фінансової грамотності допоможе користування сучасними інформаційними технологіями. Різниця в рівні фінансової обізнаності між користувачами та не користувачами становить 2,5 бала (12,4 та 9,9 бала відповідно). 

Також позитивно впливає на підвищення фінансових компетентностей застосування на практиці фінансових знань: користування фінансовими послугами, контроль доходів і витрат, фінансове планування, заощадження. До прикладу, з п’ятьма фінансовими продуктами обізнані близько 80% українців.

Дослідження показало, що українці більше зосереджені на короткострокових планах і витрачанні, а не на заощадженні коштів. Упевненість у майбутньому пенсійному забезпеченні відчуває кожен п’ятий українець. Населення з найменшими доходами більше розраховує на пенсію від держави, а з вищими – на заощадження, продовження трудової діяльності навіть після настання пенсійного віку або використання інших джерел фінансування. 79% українців вважають, що дітей мають навчати розпоряджатися своїми грошима в школі.

Посилання на дослідження:

Рамки фінансових компетентностей

Рамка фінансових компетентностей – це документ, у якому описані ключові компетентності різних категорій населення (набір знань, вмінь, навичок та особливості ставлення) у сфері фінансової грамотності, управління особистими фінансами, що є основою для ухвалення відповідальних фінансових рішень, забезпечення і поліпшення добробуту.

Метою Рамок компетентностей є сприяння спільному розумінню фінансових компетентностей серед державних органів влади, навчальних закладів, приватних організацій та окремих громадян. 

Рамки компетентностей передбачені  Стратегією Національного банку України та доступні для добровільного використання.

 

Рамка фінансових компетентностей дорослого населення України

Рамка фінансових компетентностей дорослого населення України

Інструмент для відбору фінансових компетентностей дорослого населення України

Документ представляє узагальнену систему фінансових компетентностей дорослого населення України (18+ років).

 

Рамка фінансових компетентностей дітей та молоді України

Рамка фінансових компететностей дітей та молоді України

Інструмент з відбору фінансових компетентностей дітей та молоді України

Наказ МОН №51 від 17.01.2024

У цьому документі представлено узагальнену систему фінансових компетентностей дітей та молоді України.

 

Рамки фінансових компетентностей OECD/INFE, які бралися за основу під час підготовки документів:

EC/OECD/INFE Financial Competence Framework for Adult in the European Union

G20/OECD INFE Core Competencies Framework on financial literacy for Adults (aged 18+)

OECD/INFE Core Competencies Framework on financial literacy for Youth (aged 15 to 18) 

 

Навчальні програми

 

Модельна навчальна програма

“ПІДПРИЄМНИЦТВО І ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ. 8-9 класи”

для закладів загальної середньої освіти

(авт. Беспалко І. В., Войтицька Л. В., Тригуб О. В., Ролік В. А.)

Підприємництво і фінансова грамотність. 8-9 класи

Наказ МОН № 1449 від 27.11.23