Наприкінці минулого року Національний банк України  проводив конкурс відеоробіт для дітей під назвою «На що я збиратиму гроші після Перемоги?». Результати нас настільки вразили, що ми вирішили проаналізували пріоритетні напрямки заощаджень серед дітей різних вікових груп (від дошкільнят до студентів) та їх зміни під впливом війни. На що ж збиратимуть наші діти після Перемоги? 

Відповідно до умов конкурсу дітей попросили зняти відео, в якому розказати:

• на що я збирав/ла гроші до війни,
• на що я збираю гроші зараз,
• на що я збиратиму після Перемоги,
• чому це для мене важливо,
• як за час війни змінилися мої бажання.

1. Кількість та структура учасників конкурсу
Загалом у конкурсі взяли участь 188 дітей, з яких 115 дівчат (або 61%) та 73 хлопчики (або 39%). 
Стосовно структури учасників: найактивнішими були учні старших та середніх класів, які надіслали 64 та 62 відеороботи, студенти надіслали 42 відеороботи, початкова класи та дошкільнята направили 18 та 2 відеороботи відповідно.  

2. Ставлення до заощаджень та пріоритетні напрямки до війни
Топ три напрямки заощаджень до війни:
•    Власні потреби – 51%.
•    Навчання – 28%.
•    Подорожі – 7%.
Також присутні такі напрямки як благодійність та домашній улюбленець – по 4%, невеликий відсоток опитуваних заощаджували на власний бізнес (2%), це студенти. Варто відзначити, що 4% респондентів не робили заощаджень взагалі. 

3. Ставлення до заощаджень та пріоритетні напрямки під час війни
Топ три напрямки заощаджень під час війни:

1. Благодійність – 51%.
2. Власні потреби – 35%.
3. Навчання – 8%.

Як бачимо з наведених результатів, під час війни змінився головний пріоритет – на перше місце вийшла благодійна допомога. Більше половини респондентів усіх вікових категорій почали заощаджувати на благодійність та допомогу ЗСУ і волонтерам. Власні потреби з першого місця опустились на друге, їх частка зменшилась у 6 разів. Частка навчання також зменшилась (на 20 %) і опустилась з другого на третє місце головних пріоритетів для заощаджень.

Цікавий факт: відсутня частка опитуваних без заощаджень, на відміну від періоду до війни. За зрозумілих причин зникла така категорія заощаджень як подорожі. Натомість, певна частка дітей різних вікових категорій почали заощаджувати на власне житло (3%). 

За даними OECD перші 100 днів війни призвели до переміщення трьох мільйонів дітей усередині країни та понад 2,2 мільйона до країн, які приймають біженців, що становить майже дві третини загальної кількості дітей країни (5).

Частка дітей, які продовжили збирати на власну справу збільшилась на 1% і склала 3%, про неї почали замислюватись також і старшокласники.

4. Ставлення до заощаджень та пріоритетні напрямки після війни (прогнози) 
Топ три напрямки заощаджень після війни (прогнози учасників):

1. Благодійність – 46%.
2. Власні потреби – 15% і подорожі – 13%.
3. Навчання та подушка безпеки – 10%.

Благодійність залишається головним пріоритетом навіть після перемоги. Діти планують заощаджувати на відбудову держави та допомогу людям, постраждалим від війни, а також продовжувати підтримувати ЗСУ.

Друге місце посідають власні потреби та подорожі, разом 28%, частка яких менше, ніж для обох попередніх періодів опитування. Бажання подорожувати, властиве українським дітям до війни, повертається, збільшившись майже удвічі.  

Також збільшилась частка навчання і склала 10%, щоправда це майже втричі менше ніж у довоєнний період але більше ніж протягом війни. Можна зробити припущення, що з часом частка дітей та молоді, які будуть заощаджувати на навчання зростатиме.

Варто зауважити, що у пріоритетних напрямках з’явилась нова категорія – заощадження на формування подушки безпеки та «на чорний день» (10%). Якщо взяти до уваги, що до війни 4% респондентів не заощаджували взагалі, під час війни заощаджувати почали усі опитувані, можна зробити висновок, що українські діти та молодь усвідомили важливість заощаджень у ролі інструмента фінансової стійкості з метою протистояння фінансовим потрясінням. 

Ця тенденція перегукується з матеріалами дослідженням «Зумери та міленіали у світі й Україні: результати дослідження 2022», проведеним ТОВ «Делойт і Туш», яке визначає довгострокову фінансову стабільність фактором номер один, що найсильніше викликають стрес у зумерів в Україні та світі (45% та 47%) відповідно (3).

Також несуттєво (з 3 до 4%) збільшилась частка дітей, які планують заощаджувати на власне житло та автомобіль, а частка дітей, які планують заощаджувати на власний бізнес повернулась до довоєнного рівня (з 3% до 2%).

Цікаво знати: Трьома найпопулярнішими фінансовими цілями для українців у 2021 році згідно з дослідженням рівня фінансової грамотності були: освіта; ремонт або придбання автомобіля (ремонт квартири у 2018 р.) та будівництво або придбання житла (1, 2).
 

Висновки: 

1. Культура благодійності, яка була в основному прерогативою дорослих і тільки починала формуватись серед школярів, в умовах війни стрімко посіла одне з пріоритетних напрямків заощаджень і згідно з прогнозами опитуваних буде залишатись ним також і після закінчення війни. 
2. Навчання було та залишається одним із головних пріоритетів, що є спільним, як для дітей, так і для дорослих.
3. Школярі усвідомили необхідність робити заощадження та формувати подушку фінансової безпеки. 

Список посилань:

1. Дослідження Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році
2. Дослідження Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2018 році
3. Інсайти для роботодавців та держави «Зумери та міленіали у світі й Україні: результати дослідження 2022» 14 липня 2022 року.
4. Рамка фінансових компетентностей дорослого населення України, НБУ, Фонд гарантування вкладів 2022 рік. 
5. Соціальна політика для інклюзивного відновлення в Україні, ОЕСР 2022 рік.

https://osvitanova.com.ua/posts/5987-yak-viina-vplynula-na-stavlennia-do-zaoshchadzhen-ta-zminyla-priorytety-sered-ukrainskykh-ditei